Дзвони Чорнобиля. Чорнобиль 1986. Трагедія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Мирний атом... «Чорнобиль не має минулого часу»
У нашій школі традиційно відбулися заходи з нагоди Міжнародного дня пам'яті Чорнобильської катастрофи.
Заходи присвячені вшануванню пам’яті ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, розвитку компетентності учнів в питаннях збереження екології.
В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. я біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди.
Були проведені виховні заходи на тему: «Чорнобиль не має минулого часу». Учні підготували виставку літератури на тему Чорнобильської трагедії, пройшлися по класах з короткою інформацією на цю тему, також відбулася трансляція фільму “Розщеплені на атоми”.
Так, 14 грудня в Україні традиційно вшановують ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли приборкати страшну трагедію ХХ століття, яка сталася 26 квітня 1986 року. З метою виховання патріотичних почуттів у підростаючого покоління, яке має знати та пам’ятати про долі сотень тисяч відомих та безіменних приборкувачів оскаженілого «мирного атому» та його жертв, були проведені тематичні заходи:
- Виховна година "Чорнобиль не має минулого часу" під час якої учні пригадали ті трагічні події, які відбулися у квітні 1986 року на Чорнобильській АЕС, вшанували тих, хто не шкодуючи свого здоров’я та життя заслонили собою світ від радіаційної хвилі, переглянули відео зняті в період ліквідації катастрофи та сучасний вигляд Чорнобиля.
- Учні переглянули відео – презентацію «Ті, що ввійшли в полум’я» - про пожежних, які першими вийшли на лінію вогню і отримали смертельну дозу радіації. Була проведена віртуальна екскурсію в «Зону відчуження», а бібліотекар познайомила учнів з літературою та порекомендувала прочитати художні твори С. Алексієвича, Л. Костенко, Є. Гуцала, І. Драча. В ході екскурсії до шкільної зали бойової слави учні дізналися про масштаби події світової катастрофи та були надзвичайно вражені мужністю і героїзмом простих людей, жителів мікрорайону.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
Чи учням, які чують і бачать чимало жахів війни, не байдуже до Чорнобильської трагедії? Чи, навпаки, нею почали більше цікавитися? Хоча аварія на Чорнобильській АЕС сталася аж 38 років тому, 26 квітня 2024 року, вона вплинула на чимало сфер нашого життя. Вона і досі несе сумний, а подекуди оптимістичний досвід. Тож говорити про це варто не лише на «уроках пам’яті».
Найбільша техногенна катастрофа XX століття сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції. Під час експерименту в четвертому реакторі відбулося два вибухи, після яких назовні потрапили небезпечні радіоактивні ізотопи.
Однак, попри небезпечне радіаційне забруднення, світ два дні нічого не знав про вибух, адже радянська влада ретельно намагалася це приховати. Так, невдовзі після аварії на першотравневу демонстрацію в Києві на Хрещатику вивели сотні тисяч людей, зокрема, школярів.
Аварія на ЧАЕС має багато складних аспектів для обговорення, серед яких подвиг ліквідаторів пожежі, мільйони людей, які отримали значні дози випромінювання, тисячі загиблих, шкідливі наслідки для довкілля, ставлення до людини в СРСР тощо.
Дослідження доводять що оповіді очевидців бабусь та дідусів (у переважної більшості школярів батьки були надто малими, щоб пам’ятати Чорнобиль) сприймались як якісь стародавні історії. А ось тривога стосовно екології та власного здоров’я дісталася у спадщину постчорнобильским поколінням українців. А чимало уявлень, у тому числі фейків, було взято з комп’ютерної гри «S.T.A.L.K.E.R.». І дарма, що основою для неї стали не стільки історичні факти, скільки повість про сталкерів «Пікнік на узбіччі» Стругацьких.
Нині спустошені будинки Прип’яті, люди, які втратили речі, домівки, звичне життя, переселенці — все це стало, на жаль, близьким, зрозумілим та болісним для багатьох школярів. Тож тема Чорнобилю дає гарний шанс пропрацювати почуття, переживання. Наприклад, на заняттях із соціально-емоційного навчання (СЕН), яке нині проводять у багатьох школах, або під час колективної роботи зі шкільним психологом.
Ще одне переживання, навіть фобія, яка може трапитися у школярів, страх радіації, страх ядерної війни. Ворог постійно загрожує знищити атомні станції, попри здоровий глузд (адже негативні наслідки можуть датися взнаки у багатьох країнах, і їхній так само). Знову 7 квітня 2024 місія МАГАТЕ, яка знаходиться на ЗАЕС, підтвердила атаку на станцію, вперше від листопада минулого року. Прямого удару завдали по верхівці купола захисної оболонки будівлі реактора 6 блоку.
Частиною риторики залякування агресора також є погрози розпочати ядерну війну, застосувати в Україні ядерну зброю. Підлітки й навіть менші за віком діти можуть мати чимало страхів через це.
Історія України: як вбивала ідеологія СРСР та рф
Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і найгіршою аварією в ядерній історії людства. Вона стала не просто подією, а історичною, яка вплинула на багатьох людей.
На уроках історії на основі матеріалу учням розказано про те, як вибух на ЧАЕС став каталізатором розпаду Радянського союзу. У статті наголошено на двох основних чинниках:
- втрата довіри населення до влади. Приховування інформації про наслідки вибуху на ЧАЕС та її масштаби призвело до обурення громадян. Зокрема, з’явилися такі рухи як «Зелений світ» та Союз «Чорнобиль», які перетворилися на потужну політичну силу;
- економічна криза, яка настала після ліквідації трагедії. «Історики оцінюють, що від 20 % до 30 % ВВП тодішнього Радянського Союзу було кинуто на ліквідацію наслідків Чорнобиля».
Українська література: есей про 1986-й та інтерактивна книга
Сучасні українські письменники подекуди звертаються до теми Чорнобиля. Як додаткове читання дітям можна запропонувати, наприклад, книжку Катерини Міхаліциної та Станіслава Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», 2020 рік). Не лише засобами художнього слова, а й за допомогою ілюстрації, які на одних сторінках нагадують комікси, а на інших сприймаються як справжні картини, автори розповідають про Чорнобиль та Зону відчуження як символи.
Онлайн-матеріали по темі Чорнобиль:
Чорнобильська катастрофа у публікаціях і виданнях
1. Андрющенко Едуард, Трещанін Дмитро. Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків // Радіо “Свобода” – Режим доступу: https://cutt.ly/HtZpSlh
2. Барановська Наталя. Чорнобильська трагедія. Нариси з історії // 2011 – Режим доступу: https://cutt.ly/MtZpAS3
3. Бурштинська Христина. Останньою краплею став Чорнобиль: фрагменти спогадів із мемуарного видання “Товариство, яке змінило Політехніку” // Режим доступу: https://cutt.ly/wtZpSJT
4. Ворожко Тетяна. Чорнобиль пришвидшив розпад СРСР, вважають історики // Режим доступу: https://cutt.ly/VtZpHED
5. Герасим Андрій. Як, цензуруючи Чорнобиль, КДБ програв країну. Хроніки із секретних архівів // Режим доступу: https://cutt.ly/ltZpJqg
6. Плохій Сергій. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Плохій Сергій, К., 2019. – 400 с.
7. Позняк Наталка. Чорнобиль. Говорить КГБ // Тиждень.UA – Режим доступу: https://cutt.ly/htZpKg4
8. Файзулін Ярослав. “Чорнобильська трагедія” // Український інститут національної пам'яті – Режим доступу: https://cutt.ly/GtZpLoy
9. Цюпин Богдан. Після Чорнобиля українці відкинули, а потім вимушено сприйняли атомну енергетику // – Режим доступу: https://cutt.ly/vtZpLMN
10. Чернявська-Набока Інна. 1988: пeрша нелегальна маніфeстація на Хрeщатику. Як це було” // Історична правда – Режим доступу: https://cutt.ly/otZpZMZ
11. Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Відп. ред. В. Смолій. Галузевий державний архів Служби безпеки України; Інститут історії України НАН України; Український інститут національної пам’яті. ‒ К., 2019. ‒ 1200 с. – Режим доступу: https://cutt.ly/NtZpXc7
12. Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986‒1988) / Упоряд.: О. В. Бажан, О. Г. Бажан, Г. В. Боряк, С. І. Власенко; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України; Центральний державний архів громадських об’єднань України. – К.: Інститут історії України, 2017. – 830 с. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/item/0013084
13. 1986: Чорнобиль. Переговори диспетчерів 26 квітня // Історична правда – Режим доступу: https://cutt.ly/MtZpVEc
Коментарі
Дописати коментар