Річниця пам'яті, герої не вмирають



 


10 років тому загинув “айдарівець” Ігор Філіпчук

13 серпня 2014 р. у бою з російським танком загинув Ігор ФІЛІПЧУК-“СОРОКОВИЙ”, гранатометник 1-го взводу штурмової роти “Захід” батальйону “Айдар”. Ігор двічі вистрелив із РПГ, розбив гусінь і зупинив монстра. Але третій постріл зробити не встиг. Він загинув від прямого влучання танка. Уже нерухомий танк донищили інші бійці.
Пропонуємо Вашій увазі спогад айдарівця Євгена Городничука-“Гриця” про свого друга Ігоря Філіпчука-“Сорокового”
“Дякую, “Сороковий”, за життя…”
“Сороковий” – позивний бійця батальйону “Айдар” Ігоря Філіпчука. Познайомилися ми на базі “Айдару” в с. Половинкіне в червні 2014 року. В той час там формувалася штурмова рота “Захід” батальйону “Айдар” під командуванням Ігоря Лапіна (позивний “Зола”).
Ігор “Сороковий” був гранатометником у 1-му взводі. Завжди носив із собою “шайтан-трубу”. Так називали хлопці гранатомет РПГ-7 і боєкомплект до нього.
Відчайдушний, позитивний хлопець.
Пам’ятаю, як разом з ним на старій трофейній дев’ятці під час багатоденного бою вивозили наших “трьохсотих”: Ігор за кермом, я біля нього, автомати виглядають із вікон. Спека, пилюка, де наші, де вороги – незрозуміло.
Летимо, веземо поранених, вдивляємось у навколишні кущі, хати, “зеленку“. У той момент прийшла думка: ще 1,5 місяці тому “Сороковий” їздив на своєму таксі Луцьком, я – на тепловозі Південною залізницею. А зараз – ми вояки.
Яскраві, теплі й тривожні спомини…
13 серпня 2014 р. батальйон “Айдар”, був, як завжди, попереду, в авангарді українського війська – штурмував укріпрайон сепарів. У населені пункти Хрящувате та Новосилівка увійшли двома групами.
Наступного дня терористи спробували відбити Хрящувате. Російський танк впритул наблизився до позицій айдарівської піхоти. Ситуація ставала критичною, бо танк міг знищити весь бойовий склад “Айдару”, який знаходився на позиціях.
Єдиною людиною, хто міг кинути виклик, був штатний гранатометник.
Коли людина кидає виклик танку – це захоплююче і моторошне видовище. Залізний монстр проти створіння у десятки разів меншого і слабшого. Але “в певні моменти така самопожертва є єдиним виходом із ситуації” – так говорив про вчинок “Сорокового” мій побратим Андрій Юркевич-“Грізлі” (невдовзі, у вересні, він героїчно загинув).
“Сороковий” почав бій з танком. Два рази вистрелив із РПГ, розбив гусінь і зупинив монстра. Але третій постріл зробити не встиг.
Ігор загинув від прямого влучання танку…
Уже нерухомий танк донищили інші бійці. Аж тоді підійшли танки української армії.
Ігор Філіпчук, пожертвувавши життям, захистив нашу позицію і життя всіх, хто там був. Героїчний вчинок, який маємо передати у спадок наступним поколінням.
На базі “Айдару” в місті Щастя, біля кубрика 1-го взводу, в якому жив “Сороковий”, висить його портрет. Усі бійці, яких він врятував, написали: “Дякую, “Сороковий”, за життя…”
Герої не вмирають!
Євген ГОРОДНИЧУК-“ГРИЦЬ”, “Айдар”, Історичний клуб “Холодний Яр”
Місто Лозова Харківської обл.
На світлинах –сл. п. “айдарівці” Ігор Філіпчук і Євген Городничук.
Газета “Незборима нація”. Передплатний індекс – 33545.

Для Донецької і Луганської областей – 87415.












Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

День вчителя

Спортивні змагання - «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги»

День здоров'я