Для вчителів
Посилання на - Оцінювання НУШ 5 клас
Посилання на - «Освіта ніколи не буде такою, як до збройної агресії» - останні освітні тенденції
Посилання на - Онлайн-вебінар: «Як збройна агресія вплинула на українську освіту?»
Посилання на - СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Посилання на - Глобальні тренди, які формуватимуть освітні тенденції. Дослідження ОЕСР
Посилання на - Новинки освіти
Посилання на - 8 ідей для доброзичливої атмосфери на уроках
Посилання на - Як навчати під час збройної агресії: допомога учителю на дистанційці
Посилання на - Три гри на розвиток взаємоповаги у дітей в початковій школі
Посилання на - «Особистість на шляху до духовних цінностей: інноваційна практика, набутий досвід»
Посилання на - Календар знаменитих і пам'ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2024 рік
Посилання на - Міжнародні дати, десятиріччя 2024 року
Посилання на - Бібліотека без меж - Інклюзивна бібліотека
Посилання на - Основні вимоги до атестації педагогічний працівників
Новітні тенденції сучасної шкільної педагогіки
Гаррет Ріттер ‑ керівник відділу мистецтва в англійській школі Уїллоу, який у 2013 році отримав престижну премію Пірсона за видатне використання технологій під час уроків, завжди підкреслює, що навіть у простому сучасному смартфоні закладено набагато більше комп'ютерної потужності, ніж у космічному кораблі, що доставив першу людину на Місяць: «Смартфон, який сьогодні є практично в більшості школярів, має неймовірний освітній ресурс. Але школи часто забороняють його використовувати, і в цьому криється абсолютне безумство».
Сьогодні в житті молодих людей технології відіграють набагато більш істотну роль, ніж будь-коли раніше, а відтак, дають учителям приголомшливі можливості для пожвавлення заняття, використовуючи час на уроці для більше захоплюючого спілкування з учнями. Проте для багатьох педагогів у цьому криється певна проблема, яку їм ще належить вирішити.
«Учителі готують молодих людей до життя, до роботи та, взагалі, до існування в іншому світі – світі, який усе більше й більше прагне використовувати цифрові технології. Тому так важливо, щоби діти вже сьогодні навчились осмислено використовувати такі технології. Але, якщо в самих учителів відсутнє правильне розуміння даних технологій, то навчити дітей буде практично неможливо», ‑ підкреслює Анджела Макфарлейн, генеральний директор колегії вчителів, а раніше голова Вищої школи освіти при Брістольському університеті.
Щойно англійська газета «Гардіан» надрукувала огляд ключових тенденцій у освітніх технологіях, про які сьогодні повинні знати всі практикуючі вчителі.
Онлайн-навчання. Зараз у багатьох країнах світу університети на своїх сайтах та інших освітніх ресурсах завантажують відеолекції, інтерактивний перелік літератури із пропозиціями масових відкритих онлайн-курсів (MOOC) на таких Інтернет-платформах, як Udacity, Coursera і EdX, створюючи, таким чином, дивовижно багатий банк даних із різних освітніх напрямів ‑ від конкретних прикладних курсів до вивчення класичної старогрецької історії.
«Учням старшого віку рекомендую MOOC, ‑ акцентує увагу Емма Лемб, методист і керівник релігійної освіти у школі для хлопчиків короля Едуарда VI в Кемп-Хіллі, Англія. ‑ Чудовий і Coursera, як проект у сфері масової онлайн-освіти, у тому числі й тому, що дає повну свободу вибору, фантастично розширюючи можливості обдарованих учнів і допомагаючи їм чимось себе виділити. Зараз шкільні вчителі можуть навіть безкоштовно створити свої власні онлайн-курси на iTunesU або провести онлайн-оцінювання за допомогою таких технічних інструментів, як Socrative та Near Pod».
«Пояснювати учням абсолютно все ‑ моя рекомендація номер один, ‑ каже Марк Андерсон, помічник директора відділу цифрової педагогіки у школі сера Бернарда Лоуелла. ‑ Це як портативна інтерактивна дошка, на якій учителі можуть відображати хід пояснення навчального матеріалу, зробивши при цьому аудіо- або відеозапис, а потім зберегти її в медіатеці та запропонувати учням класу. А ще можна запропонувати дітям зробити це самостійно».
Соціальні медіа. Емма Лемб пропонує в якості хитрості використовувати в навчанні соціальні мережі, наприклад, Twitter і Facebook: «Я використовую Twitter, щоби видати школярам домашнє завдання, зробити якісь нагадування або включити додаткове позакласне читання чи відео з You Tube, але при цьому вчителі повинні проявляти максимальну обережність для збереження особистих акаунтів і вчителів, і учнів».
Поки що більшість учителів збентежені й навіть налякані ідеєю використання Twitter дітьми у класі. Але Рейчел Джонс, координатор електронного навчання у школі короля Едуарда VI, активно заохочує такий підхід: «Я привчаю своїх учнів жити із Twitter, який вони вивчають разом із його особливим набором хештегів (міток) і демонстрацією інформації на «стіні» для того, щоби діти могли бачити все це під час уроку. Потім за допомогою Storify учитель можете перетворити всі свої «твіти» у формат PDF і викласти його для свого класу на шкільному веб-сайті».
Ведення блога й видеоблогінг. «Дивно, наскільки перетворюється ситуація в навчанні в тому випадку, якщо вчитель скаже своїм учням, що відтепер їх домашня робота буде видна великій кількості людей, а не тільки їм самим та їхнім батькам», ‑ стверджує Саймон Прідхем, директор початкової школи «Casllwchwr», який створив програму навчання для мобільних пристроїв, багато разів відзначену різними нагородами.
«Для розміщення робіт учнів я використовую Word Press, і це просто фантастика, тому що дає їм необхідну аудиторію та ставить принципово нову мету при виконанні навчального завдання, ‑ розвиває свою думку Саймон. ‑ Діти завжди хочуть знати, чому й навіщо вони виконують певне завдання, і тепер я можу, наприклад, відповісти, що ми плануємо розмістити це на сайті в Інтернеті, щоби поділитися з учнями школи в Південній Африці, а це дуже мотивує роботу учнів».
Коли Ріттер запропонував своїм учням зробити серію навчальних відео з використанням студії звукозапису та завантажити їх на You Tube, вони в результаті отримали 185 тисяч переглядів: «Для моїх дітей із бідного району Кардіффа було просто дивовижно використати широкі можливості Інтернету».
Ігрофікація. Однією із найзахоплюючих ідей, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних технологій, стала ігрофікація навчання. Ігрофікація використовує підходи, характерні для комп'ютерних ігор, таких звичних і улюблених для більшості дітей. Наприклад, використання в освітніх цілях таких понять комп'ютерних ігор, як «рівні», «значки», онлайн-змагання з іншими гравцями. Такі прийоми в навчанні слугують своєрідним заохоченням для учнів у досягненні поставленої мети навчання. При цьому в освітньому плані не має значення, як навчається дитина ‑ кодуючи навчальний текст чи просто читаючи гомерівську «Іліаду».
«Щоби зробити цифрові значки, я використовую додаток під назвою Credly, ‑ пояснює Андерсон. ‑ Коли діти досягають певного рівня, запропонуйте їм створити їхню першу комп'ютерну програму, хай вони отримають за неї значок програміста-початківця. Це дасть учням такий вид винагород, до якого вони звикли у своєму ігровому просторі».
Але все ж далі за всіх у цьому плані просунувся Ріттер, запустивши у своєму класі освітні ігри на Xbox під назвою Xgames: «Діти з азартом можуть займатися хоч до четвертої ранку у своєму прагненні просуватись до тих пір, доки не перейдуть на наступний рівень. Це й є те нововведення, яке ми повинні сьогодні активно привнести у клас».
Кетрін Нейв, Велика Британія
Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької
діяльності та пошукової роботи
До Міністерства освіти і науки України надходять звернення педагогічних працівників з приводу надання роз'яснень щодо вимог до здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи.
Перелік завдань, обов'язків і кваліфікаційних вимог, що висуваються до учителя загальноосвітнього навчального закладу кваліфікаційними характеристиками професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів (затверджені наказом МОН України від 01.06.2013 № 665), не містить завдань щодо здійснення вчителем науково-дослідницької та пошукової діяльності. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність навчального закладу, здійснюється лише за їх згодою (пункт 83 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778).
Обов'язкове визначення для педагогічних працівників тематичних завдань пошукової роботи, встановлення вимог під час проходження атестації, щодо подання ними узагальнюючих матеріалів роботи над певною методичною проблемою не відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти, і є неприпустимим з боку методичних служб усіх рівнів чи органів управління освітою.
Формалізм, котрий супроводжує імітацію такої роботи, відволікає вчителів від виконання ними своїх безпосередніх функцій – надавати дітям якісну освіту.
На підставі викладеного вище доручаємо припинити практику покладання на вчителів функцій формального здійснення такої науково-дослідницької та пошукової роботи.
Учитель у своїй повсякденній діяльності в процесі підготовки до навчальних занять, проведення уроків та позакласних заходів фактично й здійснює і науково-дослідницьку, і пошукову роботу з широкого спектру науково-методичних завдань.
Принагідно звертаємо увагу на вимоги наказу МОН України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України".
Доручаємо керуватися цим листом, а також довести його зміст до відома працівників методичних служб, керівників навчальних закладів, педагогічних працівників.
Заступник Міністра Павло Полянський
Найбільш інноваційні в Україні – список складено
До переліку найбільш інноваційних шкіл і педагогів світу, який щорічно складається в рамках програми Microsoft, увійшли дві українські школи і дев’ятеро вчителів.
До рейтингу Showcase Schools увійшли школи, які активно використовують мобільні і хмарні технології в навчальному процесі, пише Аin.ua. Такими в Україні було названо Новопечерську школу в Києві та Ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському національному університеті. Усього до списку потрапили понад 150 шкіл і 800 викладачів з усього світу.
До другого списку – Microsoft Innovative Expert Educators – увійшли дев’ятеро українських викладачів із різних регіонів країни. Серед них – освітяни з Вінниці, Жмеринки, Дніпропетровська та Києва. У цей список номінуються вчителі, які застосовують прогресивну педагогіку й активно використовують новітні технології в роботі з учнями. Звання експерта свідчить про досягнення викладача як в освітній, так і в технологічній сферах. Такі вчителі допомагають учням краще підготуватися до професій майбутнього, і можуть бути прикладом для своїх колег в освітньому процесі.
У рамках програми педагоги отримають безкоштовні ліцензії Office 365, а також нову можливість для свого професійного розвитку: вони візьмуть участь у розіграші поїздки на Світовий освітній форум, що пройде у квітні 2015 року в американському Редмонді.
Рейтинги Microsoft Showcase Schools і Microsoft Innovative Expert Educators складаються щорічно. Організатори зазначають, що цьогоріч кількість шкіл і викладачів, що до них увійшли, збільшилася приблизно втричі, а кількість педагогів, які активно використовують технології в освітній сфері, зросла в багато разів.
За матеріалами gazeta.ua
Фахові конкурси. Конкурс "Учитель року" стане відкритим завдяки "інтернетизації"
17 жовтня 2014 року під головуванням заступника Міністра освіти і науки Павла Полянського відбулося засідання центрального оргкомітету Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2015», на якому було озвучено необхідні зміни до умов проведення конкурсу, критеріїв оцінювання конкурсантів, а також – формування складу журі. Очільник відомства наголосив, що формат конкурсу «Учитель року» буде змінений, аби вибір кращих учителів країни відбувався максимально відрито і за участі громадськості. Адже через забюрократизованість і формалізм у підготовці матеріалів конкурсантів та інформаційну закритість конкурсу виникає певна недовіра до його результатів, тому сьогоденний формат себе вичерпав. «Відтепер усі кроки журі мають бути відкритими – громадськість повинна знати, якою кількістю балів і за що оцінює учасника кожен із членів журі. В Інтернеті мають розміщуватися відеоматеріали про всі етапи конкурсу, уроки конкурсантів тощо», – додав заступник міністра Відповідно, найпершими завданнями центрального оргкомітету Конкурсу було визначено: окреслення чітких критеріїв оцінювання учасників, щоб уникнути суб’єктивізму журі у виборі переможців; залучення громадськості до відбору кращих учителів для участі в Конкурсі; інформаційна підтримка та «інтернетизація» всього перебігу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», зокрема – висвітлення фінального етапу на телеекранах, а також формування складу журі здебільшого за участі фахових та авторитетних учителів, а не чиновників чи вчених.
Окрім того, учасники засідання розглянули можливість залучення громадських організацій до відбору вчителів на першому етапі Конкурсу, обговорили питання посилення мотивації вчителів для участі, а також – оцінювання блогу вчителя як одного з нових критеріїв. Щодо нововведень, то вже цього року в складі журі переважатимуть вчителі, що були переможцями і лауреатами Конкурсу попередніх років. Також уперше до складу журі буде залучено психолога і методиста Інституту післядипломної освіти.
Необхідно ввести ліцензування вчителів, - Лікарчук
В Україні необхідно запровадити ліцензування педагогічної діяльності. Таку думку в статті дляZN.UA висловив директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук.
"Тобто кожен, у кого є вища педагогічна освіта і бажання працювати в будь-якому навчальному закладі, повинен отримати ліцензію", - пояснює він свою ініціативу.
Видачею ліцензій, за його словами, повинні займатися незалежні атестаційні комісії, без будь-якої участі в них чиновництва або керівників навчальних закладів. Отримання ліцензії повинно супроводжуватися складанням фахових екзаменів та випробувальними тренінгами, які дали б підстави для об'єктивного оцінювання придатності тієї або іншої особи до педагогічної діяльності, наявності у неї необхідних знань, умінь і навичок.
Отримання ліцензії потрібно зробити обов'язковою умовою як для випускників вищих навчальних закладів, які не мають педагогічного стажу, так і для тих, хто працює вже не перший рік, вважає Лікарчук.
"Для останніх необхідно ввести практику підтвердження ліцензії кожні чотири-п'ять років, скасувавши нинішню атестацію. Якщо ліцензію не підтвердив, про продовження педагогічної діяльності не може бути й мови, незважаючи на будь-які заслуги, звання, нагороди тощо", - каже він.
"Чи можна вибудувати таку систему в Україні? Звичайно, можна. Такі системи успішно працюють у багатьох країнах світу. Було б бажання і політична воля", - резюмує директор УЦОЯО.
Навантаження вчителів в Україні та Європі
В Україні навантаження педагогічних працівників у середній школі вираховується в академічних годинах і становить 18 годин при 36-годинному робочому тижні, або 630 годин при 35-тижневому навчальному році. У ці 18 академічних годин включається лише «горлові» години, тобто проведення уроків. Решта робочого часу вчителя ділиться між методичною роботою, підготовкою до занять, перевіркою зошитів, виконанням обов’язків класного керівника, наглядом за учнями під час перерви, спілкуванням з батьками учнів, участю у засіданнях педагогічних рад, директорських нарад тощо.
Лише деякі види роботи оплачуються додатково у вигляді надбавок до заробітної плати, зокрема, за класне керівництво надбавка становить 20-25%, за перевірку зошитів – 10-20% (зазвичай в залежності від спеціальності вчителя), за завідування майстернями – 15-20%, завідування навчальними кабінетами – 10-15% (але спеціалізованими кабінетами, за даними Держстату, обладнані лише трохи більше половини українських шкіл, тому за наявного фінансування цю надбавку має змогу отримувати досить обмежена кількість вчителів).
Надбавки встановлюються адміністрацією навчального закладу, але усталеною практикою є встановлення розміру надбавок місцевим (районним чи міським) органом управління освітою, що визначає бюджет навчального закладу.
На відміну від України, навантаження вчителя практично у всіх європейських країнах визначається не лише кількістю уроків, а й астрономічним часом: встановлюється річний та/або тижневий робочий час вчителя, в якому власне навчальне навантаження становить лише певну частку. Таким чином, «робочий час» може включати всі робочі години, що визначаються умовами державної служби (оскільки у ряді країн вчителі мають статус державних службовців) чи індивідуальних контрактів незалежно від того, чи присвячені вони безпосередньо викладанню, чи призначені для виконання решти педагогічних та інших професійних обов'язків і завдань.
У 2010/11 навчальному році середнє навантаження вчителів у Європі складало від 19 до 23 годин на тиждень, дещо більше, ніж у 2006/07 році, коли воно становило від 18 до 20 годин на тиждень (дані тут і далі зі звіту European Commission. Key data on education in the European Union, сторінки 119-120, а також з ресурсу Portalus).
Тижневий робочий час складає від 35 до 40 годин (див. таблицю). 17 європейських країн та регіонів визначають також, скільки робочого часу вчитель повинен проводити у школі (переважно це близько 25-30 годин на тиждень).
Обсяг безпосередньо навчального навантаження як частини загального робочого часу також істотно варіюється від країни до країни і навіть всередині однієї держави між різними рівнями освітньої системи. Зазвичай (за винятком Данії і Болгарії) у початковій школі навчальне навантаження вище, ніж в основній та старшій, і становить, наприклад, від 570 годин на рік у Швеції до 988 в Нідерландах, де воно розраховується у відсотках від загального робочого часу (65% - у початковій освіті, 60% - у секторі середньої освіти).
Кількість тижневих уроків у країнах Європи в залежності від ряду факторів може становити від 15-16 до 26 ти і мати різну тривалість. У Ірландії, Угорщині, Португалії навантаження 20-22 години, в Греції - 16-21 год., у Франції - 14-17, в Німеччині - 24; в жорстких рамках повного робочого дня з 8 до 16 год. працюють вчителі у школах громадського сектору освіти США.
У Російській Федерації вчительське навантаження формується аналогічним до України чином — 36-годинний робочий тиждень та 18 «горлових» годин на ставку.
Серед країн ОЕСР середнє навантаження вчителів початкової школи складає 790 «горлових» годин на рік, але при цьому воно варіює від менш ніж 600 годин у Греції та Росії до більш ніж 1000 годин у Чилі та США. У основній школі середній показник становить 709 годин на рік (від 415 у Греції до понад 1000 у Чилі, Мексиці та США), а у старшій школі вчителі викладають 664 години на рік (від 369 у Данії до 1448 годин у Аргентині) (Education at a Glance 2013. OECD indicators).
Способи розподілу робочого часу вчителів між проведенням уроків та іншими видами педагогічної роботи також є дуже різноманітними і змінюються від країни до країни. Так, у Бельгії, Німеччині, Ірландії, Франції (як і в Україні) точно визначається тільки кількість уроків, при цьому передбачається, що вчителі будуть виконувати й всі інші функції, пов'язані з їхньою професією, але те, скільки часу буде витрачено на той чи інший вид діяльності на тиждень або за рік, вирішують вчителі самі або разом з керівниками навчального закладу.
Іноді учительський контракт або службові обов'язки в умовах державної служби встановлюють чітке розділення часу між двома блоками вчительської діяльності - викладанням, з одного боку, і підготовкою до уроків, перевіркою робіт учнів, роботою з батьками, участю в діяльності шкільних органів управління, підвищенням кваліфікації - з іншого. У цілому ряді країн час, що відводиться на ці види позаурочної професійної діяльності, встановлюється у відсотках до обсягу навчального часу. Так, у Греції, Італії, Нідерландах і в початковій освіті в Іспанії на них відводиться від 33 до 40%, у Австрії та в середній освіті в Іспанії - від 40 до 50% навчального часу.
У інших країнах цей поділ виражено менш чітко і він значною мірою є умовним. У Фінляндії та Швеції, наприклад, виділяється обов'язкова кількість годин на підвищення професійної кваліфікації і виконання обов'язків по школі; в Шотландії - на підвищення кваліфікації та роботу з батьками; в Англії та Уельсі, де офіційно встановлюється тільки загальний річний робочий час вчителя (1265 год.), вирішення цих питань є прерогативою керівника навчального закладу.
Порівнюючи навчальне навантаження у різних країнах, доцільно також порівняти і заробітну плату педагогічних працівників. В Україні за 2012 рік середня заробітна вчителів (основна школа) становила 3628 євро на рік (по курсу 2012 року), а початкових і дошкільних навчальних закладах - 3138 євро. Серед європейських країн наближче до цього показника стоять зарплати у постсоціалістичних та пострадянських країнах: Болгарія (4436 євро), Румунія (5789 євро), Естонія (9 763 євро), Латвія (10 177 євро), Литва (мінімальна ЗП становить 3774 євро, максимальна — 6 954), Угорщина (9491 євро). Найбільше серед європейських вчителів заробляють у Ліхтенштейні та Люксембурзі — близько 100 тисяч євро на рік. У Норвегії, Австрії та Бельгії середня вчительська зарплата сягає 60 тисяч євро, у Франції, Німеччині та Фінляндії — 40-50 тисяч.
Підсумовуючи, можна сказати, що нормування навчального навантаження у країнах Євросоюзу та ОЕСР є дуже різнорідним і неможливо виділити спільні для усього регіону тенденції. Навантаження українських вчителів знаходиться на нижній межі середньоєвропейського (тоді як заробітна плата є суттєво нижчою).
Оскільки в Україні нормується лише кількість аудиторних занять, які має провести вчитель, то будь-яка зміна навантаження повинна спиратися на попереднє дослідження того, скільки часу займають у нього усі інші види роботи, щоб уникнути поширеної проблеми перевантаження педагогів, коли обсяг їхнього реального робочого часу перевищує встановлений законодавством через більшу, ніж передбачена, тривалість невнормованих видів робіт — підготовки до занять, перевірки учнівських робіт тощо.
З огляду на заплановану реформу середньої освіти, яка, зокрема, передбачає більшу автономію навчальних закладів у питаннях змісту освіти, зросте позаурочне навантаження на вчителів, зокрема, обсяг методичної роботи, а зміна навчальних планів передбачає зростання кількості часу, витраченого на підготовку до уроків, впродовж найближчих 12 років. Тому збільшення кількості «горлових годин» протягом цього часу є недоцільним та може призвести до втрати якості педагогічної роботи.
Країна | «Горлові години» | Тижневе навантаження | Присутність у школі | Заробітна плата(євро) |
Бельгія | 18-20 (основна) | min 30 330 (початкова і основна) | ||
Болгарія | 12-17 (початкова) | 40 | 4 436 | |
Чехія | 16-17 | 40 | 12 593 (початкова) | |
Данія | 18 (початкова) | 37 | 63 467 | |
Німеччина | 26(початкова) | 40 | 30 | min 40 142 (початкова) |
Естонія | 18-24 | 35 | 9 763 | |
Ірландія | 22-23 | 28 (тільки початкова) | min 27814 | |
Греція | 21-24 (початкова) | 30 | 30 | 19 940 |
Іспанія | 25 (початкова) | 38 | 30 | min 27 993 (початкова) |
Франція | 24 (початкова) | 35 | min 23 464 (початкова) | |
Італія | 22(початкова) | 24 (тільки початкова) | 27 128 (початкова) | |
Кіпр | 19 (початкова) | 30 | 30 | min 26 539 |
Латвія | 21 | 40 | 23 | 9 752 (початкова) |
Литва | 18 | 36 | min 3774 | |
Люксембург | 23 (початкова) | 28 (початкова) 22 (основна) | 92 786 (початкова) | |
Угорщина | 22 | 40 | 8 304 (початкова) | |
Мальта | 26 (початкова) | 28 | min 17 753 | |
Нідерланди | 40 | |||
Австрія | 17-18 | 40 | 60 118 | |
Польща | 14 | 40 | 13 631 (початкова) | |
Португалія | 25 (початкова) | 35 | 35 | 26 049 (початкова) |
Румунія | 16-18 | 40 | 5 789 | |
Словенія | 16-17 (початкова | 40 | 24 600 (початкова) | |
Словаччина | 22-23 | 40 | 10 206 | |
Фінляндія | 24 (початкова) | 27 (початкова) 21-27 (основна) 17-26 (старша) | 42 050 (початкова) | |
Швеція | 40 | 31 | 34 951 (початкова) | |
Великобританія | 32 | 35 834 (початкова) | ||
Шотландія | 23 | 35 | 23 | 37 037 |
Ісландія | 17 | 40 | 27 | 34 944 (старша) |
Ліхтенштейн | 22 (початкова) | min 80 806 | ||
Норвегія | 20 (початкова) | 33 | 58 923 (початкова) | |
Хорватія | 16-18 (початкова) | 40 | 11 037 (початкова) | |
Туреччина | 30 | min 13 114 (початкова) |
Ірина Когут, Центр дослідження суспільства
ЩО ЧЕКАЄ НА БЮДЖЕТНИКІВ ДО КІНЦЯ РОКУ?
ЧИ ВАРТО ОЧІКУВАТИ НА ПОКРАЩЕННЯ СТАНОВИЩА ВЧИТЕЛІВ, МЕДИКІВ, ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ, СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМ НИЖЧОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ У 2015 РОЦІ? ЯК ЗАПРОПОНОВАНІ УРЯДОМ НОВОВВЕДЕННЯ ПОЗНАЧАТЬСЯ НА ПЕРЕСІЧНИХ ГРОМАДЯНАХ? НА ЦІ ТА ІНШІ ПИТАННЯ ВИ ОТРИМАЄТЕ ВІДПОВІДЬ ПІД ЧАС ВЕБІНАРУ НА ТЕМУ: «ЯК БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА СТОСУЄТЬСЯ ПЕРЕСІЧНИХ ГРОМАДЯН?».ЗАЗНАЧЕНИЙ ВЕБІНАР ПРОВЕДУТЬ ФАХІВЦІ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ 30 ВЕРЕСНЯ Ц.Р. О 9.30 НА САЙТІ FPU.ONWEBINAR.RUЗАПРОШУЄМО ВАС ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ.БІЛЬШ ДЕТАЛЬНУ ІНФОРМАЦІЮ ЯК СТАТИ УЧАСНИКОМ ВЕБІНАРУ МОЖНА ОТРИМАТИ, НАДІСЛАВШИ ЗАПИТ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: MLG@FPSU.ORG.UAМетодичний день – це робочий день педагога
Педагогічна творчість учителя впливає на розвиток учня. Адже плекати талант - це велика відповідальність, але разом із тим - відчуття радості успіху за свою працю, за перші учнівські «сходинки» у світ великої науки.
Саме тому в навчальних закладах повинні створюватись умови для творчого зростання, постійного підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня, удосконалення майстерності вчителя через проведення методичної роботи у школі.
УМОВИ НАДАННЯ МЕТОДИЧНОГО ДНЯ
Права та обов'язки суб'єктів навчально-виховного процесу визначено законом України «Про освіту» та Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.
Відповідно до загального положення про надання методичного дня, учителі-предметники загальноосвітніх навчальних закладів на основі колективного договору мають право на отримання методичного дня. Він установлюється при умові обсягу навчального навантаження 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становить тарифну ставку, не порушуючи навчального режиму школи та не створюючи перевантаження учнів.
Методичний день: вихідний чи вільний день?
Уміння займатися самоосвітою - це отримання багатогранної універсальної освіти, яка дозволяє адаптуватись у зміні соціально-економічних умов. Тому метою надання методичного дня є створення необхідних умов для підвищення педагогічної майстерності, удосконалення методичної підготовки вчителя.
Упродовж методичного дня вчитель займається самоосвітою, а саме:
Виходячи із вищевказаного, методичний день не є для вчителя додатковим вихідним днем.
Обов'язки вчителя-предметника в методичний день
Отже, адміністрація школи має право викликати вчителя на роботу, якщо в його методичний день проводяться раніше сплановані заходи у школі й поза нею, а вчитель не має права відмовитись від проведення замін, поставлених у його методичний день.
Контроль дотримання режиму методичного дня
Контроль дотримання режиму методичного дня здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи, а саме:
Педагогічні працівники школи мають подати заступнику директора з навчально-виховної роботи приблизний план розробки методичних матеріалів (обговорених на засіданні методичного об'єднання кафедри).
Ще раз наголошую: методичний день — це робочий день працівника.
За матеріалами: Освіта.ua
Тема першого уроку - «Україна – єдина країна»
Суспільно-політична ситуація та події останніх місяців, окупація Російською Федерацією Криму, збройні акції російських терористів у східних регіонах України обумовили тему Першого уроку 2014/2015 навчального року – «Україна – єдина країна», про цей йдеться у листі МОН від 01.08.2014 № 1/9-388.
Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.
Основний зміст Першого уроку має бути спрямований на утвердження єдності України, нероздільності її території та народу, що її населяє.
У листі наголошується на важливості акцентувати увагу дітей на тому, що Крим і Донбас – це Україна, що люди, які мешкають на цих територіях, – громадяни України.
Під час проведення Першого уроку вчитель має сприяти усвідомленню учнями спільності інтересів усіх громадян держави в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому, формуванню міжнаціональної толерантності.
Детальніше про проведення першого уроку дивіться у листі МОН № 1/9-388 від 1 серпня 2014 року.
Кабінет Міністрів підвищив посадові оклади бюджетників
Кабінет міністрів України прийняв рішення про збільшення посадових окладів працівників бюджетної сфери з 1 жовтня 2014 року.
За ініціативою Кабінету Міністрів України було внесено зміни до постанови уряду «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 25.03.2014 № 110, починаючи з 1 жовтня, тарифні ставки у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери будуть встановлюватися в таких розмірах:
1-го тарифного розряду — 1218 грн.;
2-го тарифного розряду — 1223 грн.;
3-го тарифного розряду — 1233 грн.;
4-го тарифного розряду — 1243 грн.;
5-го тарифного розряду — 1253 грн.;
6-го тарифного розряду — 1263 грн.
Відповідно до вимог законодавчої бази з 1 січня 2013 року по 1 жовтня 2014 року посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються в залежності від розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду в сумі 852 грн.
Уряд доручив керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити внесення необхідних змін до штатного розпису установ, закладів та організацій з урахуванням нових розмірів посадових окладів.
Коментарі
Дописати коментар